Валентина Терешкова мріяла полетіти на Марс. Ця мрія все життя вела її вперед, хоч і не збулася. Герой роману Ігоря Савельєва Павло теж часто дивиться в небо, хоча на землі в нього набагато більше клопоту, і, здається, вже з останніх сил — наприкінці безтурботної юності — тримається за свої мрії: бути поруч із коханою дівчиною. , займатися улюбленою справою… Залишатися порядною людиною. Він та його друзі кидають виклик «дорослому світу» як світові загального цинізму і, здається, готові боротися з циніками та авантюристами до кінця — хоч і виглядають у цій наївній «боротьбі з корпорацією», як марсіани. Чи вдасться перемогти?