Самойлов ніби свідомо «приховував» свої вірші 1940-х років, опублікувавши лише мало хто. Він вважав їх ще незрілими, що підтверджувалося прохолодними оцінками його друзів, які колись захоплено приймали його юнацькі, довоєнні вірші. Проте останніми роками сприйняття його ранньої поезії змінюється. Звичайно, вірші нерівні, що властиво учнівству, але серед них чимало й блискучих, із потужним, свіжим диханням, недооціненими сучасниками, оскільки випередили свій час. Мета книги, яка об'єднала його твори 1930–1940-х років із щоденниковими записами про поетів та поезію, показати динаміку творчого розвитку автора, наочно продемонструвати, як поет, за його власними словами, «готувався, як приготовлявся».