- Вдома хто є? - Почувся трохи різкий грудний бас. Немає жодних сумнівів: за дверима дорослий мужик і він хоче, щоб йому відкрили. Ага, розмріявся! - Я знаю, що ти там! Чоловік явно сердився. Невже це він про мене? Чи він має на увазі когось ще? - Не відчиниш двері, я її виб'ю. Він мені загрожує? Чи все ж таки не мені? Двері струсонув сильний удар. Вона похитнулася. З наступним ударом він виконає свою обіцянку. Відчайдушно трусячи, я відчинила двері і побачила високого чоловіка, з темним волоссям до плечей і зеленими очима. Хороший! Він у цей час прискіпливо розглядав мене. - І це ось, це скарб?! Досить великий скарб і звичайний, – видав він на порозі. Комплекси з приводу фігури – моє слабке місце. Цей красень довбав у мої двері в пізню годину, щоб мені нагадати про це?