"... Ігор обернувся. Не міг не обернутися – настільки сильним був поклик, в який божевільний вклав весь гнів і розпач.

Словик стояв біля машини і цілився в нього з пістолета. До пострілу залишався. одну мить – Ігор чомусь знав, що цього разу пістолет вистрілить. А він – не встигне відступити вбік. .Зафирчала, забурчала, спалахнула жовтим полум'ям, відкинувши вбік тендітну людську фігуру з пістолетом. І вибухнула, розплескавши вогонь по бруківці.