Відьмин день«Навіщо ви оселилися в цьому будинку? – запитав мене тоді хлопець на прізвисько Горох. - Негайно їдьте! Буде біда! Але я не послухався його і не розповів про попередження батькам. Однак незабаром з'ясувалося: цей Горох помер багато років тому! Значить, я розмовляв із привидом?.. Але це мене анітрохи не налякало. Адже лякати почало зовсім інше: шарудіння, стукіт кігтів по підлозі, відчуття присутності в будинку чогось невідомого... Одного не можу зрозуміти: вона мені тільки бачиться чи існує насправді – ця примарна біла кішка з кошмарною посмішкою?..

Пляма кривавого місяцяХолодіючи від жаху, ступають по темних підземних коридорах Валя та її друзі. Кілька днів тому дівчинка підбурила однокласника Володьку «на слабо» переночувати в цьому підземеллі, де, за чутками, оселилася примара, і з того часу про Володьку ні слуху ні духу. Невже залишилося лише гірко каятися? Чи таки Володьку ще можна врятувати? Але як? Адже всі знають, що з цього жахливого підвалу ще ніхто й ніколи не повертався... Хлопці продовжують небезпечний похід. І ось перед ними виникає череп, що посміхається, а потім стрілка, яка вказує шлях у невідоме…