«Понині бачили ми м. Погодина на сухій ниві історичних пошуків і критики вченої, віддавали справедливість його пізнанням, але  зовсім не думали про інші його обдарування. Раптом з'являється Уранія; ми поспішаємо прочитати дві його повісті: Жебрак і Як отукнеться, так і відгукнеться, і зізнаємося відверто, що ми давним-давно не бачили оригінальних російських повістей, написаних з такою гостротою, хитромудрістю, легкістю і займальністю. Пізнання світла і російських вдач, і взагалі серця людського, становлять невід'ємні переваги цих повістей, а розповідь милий надзвичайно, грайливий або зворушливий. Повість Жебрак написана народним російським складом, або просто сказати селянською мовою...»