У тюремній камері в США чоловік тремтить, голий і зі страхом чекає, коли його відправлять до Гуантанамо. Як до цього дійшло, він задається питанням 9 серпня 1945 року, Нагасакі. Хіроко Танака виходить на свою веранду, милуючись краєвидом терасових схилів, що ведуть до неба. Закутана в кімоно з трьома чорними журавлями, що летять по спині, їй двадцять один рік, вона закохана в чоловіка, за якого вона збирається вийти заміж, Конрада Вайса. За частку секунди світ стає білим. У наступному він вибухає звуком вогню та жахом усвідомлення. Після оніміння після бомби, яка знищила все, що вона знала, все, що залишилося, це опіки у формі птахів на її спині, незгладимий нагадування про світ, який вона втратила. У пошуках нових починань вона їде до Делі через два роки . Там вона потрапляє в життя зведеної сестри Конрада, Елізабет, її чоловіка Джеймса Бертона та їхнього працівника Саджада Ашрафа, у якого вона починає вивчати урду. Роки минають, нові домівки замінюють ті, що залишилися позаду, а старі війни плавно узурпуються новими конфліктами. Але тіні історії – особистої, політичної – кидаються на переплетені світи Бертонів, Ашрафів і Танаків, коли їх транспортують із Пакистан до Нью-Йорка, а в приголомшливій кульмінації роману – до Афганістану одразу після 11 вересня. Узи, які об’єднували їх протягом десятиліть і поколінь, випробовуються до крайності з непередбачуваними наслідками. Захоплюючий за своїм розмахом і зачаровуючий відтворенням часу й місця, «Спалені тіні» — це епічна розповідь про катастрофи, яких уникали й протистояли їм, відданість, пропоновану й відплачену, любов, винагороджену й зраджену.