Трубадури — співаки Любові та Прекрасної Дами — створили не лише чудову поетичну культуру, а й своєрідну культуру кохання, підняли любовне переживання до ступеня мистецтва. Головною темою, змістом та суттю поезії трубадурів є любов до Дами, кохання, яку прийнято називати «куртуазною». Книга Женев'єви Брюнель-Лобришон і Клоді Дюамель-Амадо дає підставу для роздумів на різні теми, так чи інакше пов'язані з трубадурами та їхньою епохою: «трубадури і катари», «трубадури і Церква», «куртуазія і служіння»… подання «повсякденного життя за часів трубадурів XII–XIII століть» книга доповнена перекладами зі староокситанської поезії.