Серед пам'ятних імен, зображених на скрижалях російської історії та літератури, ім'я Симеона Полоцького посідає особливе місце. Можна погано ставитися до пишномовності його поезії, до вірнопідданства, що доходить норою до дріб'язковості, але не можна відібрати у героя документальної розповіді Бориса Костіна відданість служіння Слову Божому. Натхненні проповіді Симеона Полоцького ніби незримою кладочкою поєднують і донині XVII століття згодом нинішнім. Просвітитель і мислитель, драматург та вихователь дітей царя Олексія Михайловича — таким представлений на сторінках книги Симеон Полоцький, який стверджував, що «Світ є книжка».