Він народився ізгоєм. Син жебрака іспанського садівника, німий і божевільний дурник, Себастьян Хосе не знав, що таке кохання. Але умів любити своїх панів – сімейство багатих землевласників Есперансу. Він задумав влаштувати їм райський сад, де після смерті його пани здобули б вічне блаженство. Для початку Себастьян викрадає зі склепу і закопує в саду труп померлої доброї сеньйори Долорес. А потім кожен із членів сім'ї знаходить свій куточок саду для упокою. Одне погано: деякі з панів не поспішають потрапити до раю, і доводиться їм допомогти померти. Мерців стає дедалі більше. І поступово сад вічного блаженства перетворюється на величезну братську могилу…