Опричнина проіснувала в Росії з 1565 по 1572 р. До складу її «верхівки» потрапили дуже різні люди: Олексій Басманов, Федір Трубецькой, Василь Темкін-Ростовський, Опанас Вяземський, Михайло Безнін, Григорій Скуратов-Бєльський на прізвисько. Часом у багатьох із них були протилежні інтереси. Одні були готові зруйнувати традиційний порядок. Інші збиралися лише поновити старий уклад. Треті стояли за цей уклад і відчували себе випадковими людьми в «чорному царевому воїнстві». Мимоволі всім опричним лідерам доводилося приймати на себе частину вантажу великих державних справ. Дехто готовий був служити у вершин влади, мав бажання та здібності до великої державної роботи. Інші ж шукали піднесення, але не розуміли всієї відповідальності майбутнього свого становища. Про загадки опричнини та людей, які були в цей період в оточенні Івана Грозного, розповідає книга відомого історика Д. М. Володихіна.