Стародавні слов'яни не ділили природу на живу та неживу. Все що оточувало їх, було наділене життям, чи то дерева, звірі чи каміння. Тому, в ті часи, люди поклонялися силам природи – вони обожнювали сонце, місяць та природні явища, приписуючи всьому цьому божественне начало, і вважаючи, що явища природи залежить від волі богів. Тому, щоб досягти милості богів, люди всіляко намагалися задобрити їх. Для цього в певну пору року проводилися спеціальні священні ритуали, богам приносили жертви, а в молитвах люди просили богів про допомогу і дякували за успіхи. А божества, наприклад, західних слов'ян, дуже сильно відрізнялися від божеств південних слов'ян. Причому, про одних божествах може існувати багато різних переказів і легенд, а про інші божества навпаки, відомості можуть бути дуже мізерними і якщо порівнювати різні джерела, то ще й суперечливими. слов'янських богів, про слов'янські духи та героїв слов'янських билин.