Коли звичний світ руйнується і здається, що земля йде з-під ніг, а хаос перемагає, головне — не метушитися. Під час турбулентності потрібно вчитися внутрішньої гнучкості, освоювати вміння оновлюватися, залишаючись собою. Це філософія, тобто пізнання мудрості, але розслаблена (звідси приставка «чилл»), і щоб її освоїти, професіоналом бути не обов'язково. Тобто треба сказати собі: "Визначеності більше не буде!" — і не чекати кінця цього року, а потім наступного, а далі рахувати дати, сподіваючись, що в такому році все буде більш-менш визначеним, у двадцять четвертому, або в двадцять п'ятому, або завтра, чи через тиждень… нічого певного у цьому світі не буде. І у вашому особистому житті теж. І це визначеність. Автор вважає, що всі ми здатні зрозуміти закономірності того, що відбувається у великому світі, і застосовувати ці знання в конкретній ситуації — спокійно і без зайвого поспіху навіть під час кризи. У своїй книзі Ірина Хакамада на прикладах зі свого життя показує, як можна застосувати чилософський підхід, щоб знайти себе навіть у найпростіших життєвих обставинах і зробити «великий перехід» від метушні до щастя. роки, забуваючи, що тіло є дуже приватним, дуже дрібним і дуже короткочасним проявом енергії. Тому, бажаючи вирішити конкретне завдання, ми маємо відірватися від часу і зрозуміти, що для нас воно не існує, ми ж є частиною глобальної енергії. За великим рахунком, ми вічні в цьому енергетичному потоці, для якого часу не існує.