Що ж розповідають "Пригоди слів"? Та про все відразу: про історію та релігію, про те, звідки приходять у світ слова і чому іноді вони живуть з давніх-давен до наших днів, а іноді помирають швидко, як метелики. Про те, чому взагалі і навіщо заговорили люди, коли вперше прийшло у світ слово. Про те, звідки є... прийшло те чи інше слово в нашу мову... чи "капюшон"? Про те, яка різниця між словами "король" та "карлик", начебто один на одного схожими. Про те, що спільного між не настільки схожими один на одного словами "краля" та "кролик". Про те, звідки прийшли до нас слова "капот" і "капут" і до чого тут голова... І про те, яких слів у російській більше - французьких, німецьких чи арабських. І про те, що спільного між алкоголем та Гаруном-ар-Рашидом із "1000 та однієї ночі". А ще про те, яким чином змінюються іноземні слова, стаючи російськими, і скільки російських слів увійшло в інші мови, і чому інші слова, які ми вважаємо іноземними, насправді є русявими з російських... Боже мій, як це все цікаво і як непросто дізнатися з академічних словників відповідь на саму, здавалося б, просте питання про походження найпоширенішого і самого, на перший погляд, "нашенського" слова, такого, наприклад, як "дошка" або "хата"! Всім розповіси, адже автор на сторінках двох невеликих за обсягом книжок примудрився цікаво розповісти детективні, життєві, історичні, географічні, навіть хімічні та біологічні, навіть математичні історії приблизно трьох сотень слів російської мови - тих, що утворилися з особистих імен вчених, , що залишилися незаперечним свідченням татаро-монгольського ярма; тих, що прийшли на нашу землю разом з армією Наполеона, і тих, що, коли народилися колись у нас, здійснили подорож до Європи, а потім у майже невпізнанному вигляді знову повернулися на рідну землю, подібно до того, як це буває з хутром, деревиною або корисними копалинами. "У світі слів" і особливо "Пригоди слів" - книги в найточнішому розумінні наукові, що означає цікаві, захоплюючі і, звичайно, пригодницькі, адже життя кожного слова - ціла авантюрна епопея та водночас історико-архівна загадка. Вони так і написані, ці книжки, легко і весело, короткими, ємними главками, незважаючи на малий обсяг, що містять безліч найрізноманітніших, цікавих і корисних відомостей. Їхні герої - слова, їхній простір - мова, що містить у собі все світобудову і буття народу, що у свою чергу вбирає в себе чи не всі існуючі у світобудові культури. Звичайно, триста слів - лише мала крапля в океані мови, але й у малій краплі, по суті, відбивається у всій красі велике море буття.