Люди люблять крайнощі.То вони поклоняються безлічі найрізноманітніших богів. То раптом починають непохитно вірити лише в одного, єдиного. То божества їх шалені і пристрасні, то суворі і аскетичні. Воно схоже на маленьку дитину. Бо тільки дитина може поставити в центр Всесвіту себе саму, за дитячою легковажністю не в змозі усвідомити велич і нескінченність Всесвіту. А може, й нескінченної безлічі всесвітів. Немає більшого задоволення, ніж знову і знову наступати на одні й ті ж граблі. Тепер вінцем творіння оголошено саму людину.