«…Бояриня Морозова та княгиня Урусова – розкольниці. Вони прийняли всі муки за те, що хрестилися тим двоперстям, яким хрестився до них Пилип Московський, і преподобний Корнилій, ігумен Печерський, і Сергій Радонезький, і велика четвериця святителів московських. У часи Никона і Сергій Радонезький, і всі сонми святих, що до Нікона в російській землі просіяли, теж виявилися раптово тієї ж старої двоперсної «віри невігласів», як віра Морозової та Урусової. Це треба зрозуміти перш за все, щоб зрозуміти що-небудь в образі боярині Морозової…»