«З того прохолодного вересневого ранку 1825 року, коли імператор Олександр I, відкинувши сіру шинель, підвівся в дорожньому візку і перехрестився на Казанський собор, прощаючись зі столицею, в житті государя і в його таганрозької кончині можна знайти чимало загадок і таємниць які не розгадані й тепер. Одну з таких загадок останніх днів Олександра, маловідому російському читачеві, ми спробуємо розповісти…»