Близький друг Жана Жені Франсуа Сантен (1920-2010) розповідає заплутану історію страченого в 1939 вбивці Моріса Пілоржа, якому Жені присвятив поему «Смертник», і ката Анатоля Дейблера, який раптово помер по дорозі. Ніч виплескується через його очі і розтікається по обличчю, яке стає схожим на сосни грозовими вечорами, на сади, де мені доводилося проводити дні: стрункі дерева, пролом у стіні, і грати, ці хвилюючі візерункові грати. І стрункі дерева. О Пілорж! Твоє обличчя, як нічний сад, самотній серед Світів з сонцями, що кружляють над ними! І невідчутний, ледь помітний смуток, як у саду з стрункими деревами. Твоє обличчя похмуре, ніби ясним днем на твою душу лягла тінь. Напевно, ти відчув легкий холодок, твоє тіло тремтить тремтінням майже невідчутною, ніби на нього лягла вуаль із тонкого, прозорого тюлю, адже воно, твоє обличчя, вкрите вуаллю з тисячі крихітних зморшок, тонких, легких, не висічених, але намальованих. це як мікроскопічні хрестовини. Жан Жене, «Богоматір квітів»