У дитинстві оповідачка почула сповідь старшої подруги про своє кохання, яке закінчилося трагічно, оскільки її коханий загинув на лінкорі «Новоросійськ». Почуте вразило дівчинку, викликало в ній глибоке співчуття про того юнака, запало в душу. Минули роки, настав час переоцінки цінностей і виникла потреба розібратися в тому, до чого вона була дуже опосередковано причетна. Виявилося, що біда з «Новоросійськом» не прийшла несподівано — їй передували пророчі сни, раптові прозріння, промови, все те, що сьогодні цілком визнається наукою і називається паранормальними явищами. На тлі цих спогадів вимальовується історія українського села з його давніми традиціями, сторінками голодомору, втратами на війні, повоєнними досягненнями. Мимоволі розповідь переростає у дослідження катастроф у соціумі та їхнього впливу на життя окремих людей. Про майбутнє можна здогадатися із передчуттів, якщо їх правильно розкодувати. Але чи варто це робити, і чи вистачить людині сил протистояти бурхливому тиску стихій?