Книга спогадів В. Д. Пришвіної — це насамперед історія становлення непересічної, яскравої, трепетної душі, напруженого життя, в якому багатобарвно позначився суперечливий час. Життя жінки, народженої наприкінці XIX століття, вмістило у собі революції, війни, розруху, загибель близьких, зустрічі з найцікавішими людьми — філософами І. А. Ільїним, Н. А. Бердяєвим, сестрою поета Л. В. Маяковської, піаністкою М. В. Юдіної, поетом Н. А. Клюєвим, ім'яславцем М. А. Новоселовим, толстовцем В. Г. Чертковим і багатьма, багатьма іншими. У ньому всьому було місце: пошукам Бога, прагненню уникнути світу і діяльної участі в налагодженні нового життя; нарешті, в ній було не обдурене очікування великої любові — обітниця Невидимого граду, де повік перебувають душі люблячих.