У книзі спогадів Олександри Юр'євої, що супроводжуються коментарями історика Кірстен Сівер, розказано історію життя наївної, невинної дівчини з доброї родини; вона у 1920-ті роки виявляється залученою до страшного процесу, коли долі людей ламалися на очах. Олександра виходить заміж за норвезького військового Відкуна Квіслінга, який допомагав Нансену у боротьбі з голодом в Україні та зокрема у Харкові. Він вивозить її за кордон, але згодом виявляється непорядною людиною, яка веде в приватному житті подвійну гру. Таку гру, втім, він веде і в політичному житті — і згодом його викривають у шпигунстві і стратять за зраду батьківщини. Саме слово «квіслінг», особливо у роки Другої світової війни, набуло значення «зрадник». Розповідь Юр'євої схожа на один із найдраматичніших романів XX століття. Ми бачимо самотню, беззахисну людину, обплутану страшною мережею обставин, яку, незважаючи ні на що, зрештою вдається скинути. Книга цікава всім, хто ставить питання перед історією та історіями живих людських життів.