Жахлива повінь перетворила Самару на Атлантиду XXI століття. Зруйновано греблю Жигулівської ГЕС, місто практично повністю пішло під воду. Багато хто загинув, не встигнувши прокинутися від анабіозу… Микола Климов прокинувся на останньому поверсі торгового комплексу. Пощастило. Разом із групою тих, хто вижив, він вибирається із затопленого міста. Але невблаганний час і водяна стихія — не найстрашніший. Набагато небезпечніша — людина. Адже вода незабаром спаде, і далеко не всі вцілілі захочуть працювати, щоб налагодити життя. Чи вдасться створеній з уламків суспільства комуні відродити місто? Чи вийде у тих, хто зберіг людяність, вистояти проти озвірілих бандитів? Чи варто гра свічок? Микола впевнений: стоїть. Адже крізь руїни спустошеної Самари проступають риси нового, живого міста.