По-доброму посміюючись з генія режисури Станіславського, Валерій Зеленогірський назвав свою книгу «Моє Ж у мистецтві» — маючи на увазі не стільки «життя», скільки п'яту точку докладання будь-яких творчих зусиль. до оточуючих звисока. Комедій у долі більше, ніж трагедій, і якщо до іншого йде наречена, як співається у відомій пісні, то невідомо, кому пощастило. Проза Зеленогірського виткана з життєвих дрібниць, на які зазвичай не звертаєш уваги, але які правлять нами краще за інших царів і президентів!