«Колорит листопада. Колорить туманної, мозкої петербурзької ночі. Тільки не тепер, а років 50, а то й усі 60 тому. Здається Фонтанка. Над водою повис плоский і спорожнілий міст, а вітер то поскрипує ліхтарними стовпами, де тужливо блимає щось жовте, то вище кілець підриває чорну воду каналу. Перехожих зовсім мало. Та кому й ходити такої ночі? А це що там мете з вулиці на вулицю, мете в обличчя і за комір шинелі, і на ліхтар, і в річку?..»