У світі, який майже не потонув, чоловік на ім’я Бран живе на острові вже десять років. Його відправили туди у вигнання ті, чиїм лідером він був, і він підраховує на стіні своєї печери дні, що минають. До того дня, коли станеться щось, що розпалить у Брана такі спогади й тугу, що він переконує себе повернутися, навіть якщо це означатиме страту. Його прийом настільки несподіваний, настільки загадковий, що він не знає, що є реальним, а що уявним. Лише дружба дитини втішає його, коли він відстежує жахливі вчинки, за які відповідає, і коли він намагається повернутися до своєї найбільшої зради до тієї, яку любив. Стіна днів – це зворушлива притча про провину, втрату та пам’ять.