Вікторії вісімнадцять років, і вона боїться. Боїться дотиків та слів – своїх та чужих, боїться любити. Тільки в її таємному саду, який став її домом та притулком, усі страхи випаровуються. Тільки через квіти вона може спілкуватися зі світом. Лаванда - недовіра, будяко - мізантропія, біла троянда - самотність ... Її квіти можуть повернути людям щастя і вилікувати душу, але відповідної квітки для того, щоб загоїти її власні рани, Вікторії знайти ніяк не вдається ... Історія про дівчину, що говорить мовою квітів, підкорила читачів по всьому світу – тепер і російською.