Нещасливі обставини появи на світ Опанаса Фета, сина дармштадтського міщанина, багато в чому визначили його відмову від університетської кар'єри, розставання з коханою, військову службу. Боротьба з ударами долі сформувала його «незручний» характер та особливе становище у літературі. Молоді поети вважали автора ліричних шедеврів своїм кумиром, а ліберальна громадськість — «жалюгідним поетиком». Він перекладав твори давньоримських класиків і читав праці сучасних філософів, впроваджував передове землекористування, служив світовим суддею, виступав у пресі щодо системи освіти, громади, земського самоврядування. У чому причина нав'язливого прагнення Фета стати російським дворянином? За що Олександр II подарував «царю поетів» рубіновий перстень, а Олександр III зробив його камергером? Як ліричний поет став успішним бізнесменом? Чому передового поміщика називали кріпосником і людиноненависником? Що зблизило його з Тургенєвим та Левом Толстим і посварило з Некрасовим та Чернишевським? На ці запитання відповідає книга доктора філологічних наук Михайла Макєєва — перша докладна біографія великого поета, песимістичного мислителя та запеклого публіциста.