У цій роботі констатується неминучий близький розпад нинішньої земної цивілізації, заснованої на державно-капіталістичній системі управління та технологічному розвитку, і, як наслідок, розглядається можливість виникнення на її уламках найпростішої системи самоорганізованих та самоврядних локальних спільнот, яка набуває стабільності, але втрачає у розвитку. Пристрій подібної форми цивілізації дозволяє привести рівнодію всіх протиборчих сил до нуля. Процес розвитку у цій цивілізації припиняється, вона перетворюється на цивілізацію, рівноважну з природою, небагату, нечисленну, споглядальну та безконфліктну – живий образ справжньої справедливості. Очевидно, саме вона, а не утопії різного типу, включаючи комунізм, чекає на нас у майбутньому.