У другій книзі В'ячеслава Малежика основний акцент зроблено на прозу. Є в ній вірші та тексти пісень, написані після виходу першої книги «Зрозуміти, пробачити, прийняти…». Автор незмінно відкритий, завжди відчинений. І в його прозі, у відвертих і тонких оповіданнях, виявилося рідкісне вміння щедро любити світ і людей, зберігаючи юнацьку романтику, високу ноту тепла, широти, світлої ніжності та трепетної надії. Поет Олександр Смогул назвав В'ячеслава Малежика високим ліричним голосом Росії. А тепер він ще розумний та тонкий прозаїк.