Які природа та інституційні механізми законотворчості? Як їх тлумачили філософи минулого та бачать класики сучасної політичної науки? Чому кількість законів та швидкість їх зміни аж ніяк не відображають якості правового середовища та ефективності влади? Які особливості політико-правової реальності дозволяють говорити про симптоми деградації законотворчості у Росії? Що, на думку автора, здатне реанімувати законодавчий процес, у тому числі й у парламенті?

Ці та багато інших складних питань аналізує у своїй книзі Катерина Шульман, кандидат політичних наук, спеціаліст із проблем законотворчості. На основі великого вітчизняного та зарубіжного матеріалу, а також досвіду роботи в Державній думі автор реконструює динаміку російської законотворчості за останні п'ятнадцять років, розкриває його суть, політичний зміст, проблематику. Книга може бути використана як посібник для вивчення теоретичних основ та практик правотворчості у сучасній Росії.