Кожен вечір обманювати високоповажну публіку, закликати стародавніх богів лукавства, перетворювати воду на вино, убивати прекрасних дів, які потім повстануть знову цілі і неушкоджені, дарувати цинічним душам трепет дива, звично брехати дорослим, мріючи про те, щоб вони. Ненароком у вигляді позики малознайомій людині вкрасти фотографію з чужого минулого – і твоє майбутнє більше тобі не належить. У сирому Глазго, в декадентському Берліні таємниці чужої історії і твоє власне чаклунство кинуть тобі виклик - і ти або приймеш його і відродишся, або поставиш на собі хрест назавжди. Класичний трюк «зловити кулю» – ризиковане підприємство, особливо якщо нібито жертви мають таємні цілі. Лише вистрілиш воском - а в результаті кров, поламане життя і велика таємниця. У романі Луїзи Велш «Берлінський фокус» дива, можливо, нереальні, зате реальні таємниця та кров. Щовечора змучена людина перетворюється на мага. Такою є робота фокусника.