Цих людей боялися.

Цих людей проклинали.

Цими людьми захоплювалися.

У пошуках слави вони залишали свої стулені землі і вирушали борознити моря та підкорювати. нові території. І всюди, куди б не приходили, вони споруджували вівтарі на честь своїх богів – рудобородого Тора та одноокого хитруна Одіна. Ці люди увійшли в історію і залишилися в ній назавжди – під гордим ім'ям вікінгів…

Епоха вікінгів завершилася так само несподівано, як і почалася, на арену історії вийшли нові сили. Старі боги залишили своїх прихильників, героїчна Північ розтратила войовничий запал у міжусобних сутичках. І Торгільсу, сину Лейва, веденому волею Одіна, випало стати свідком заходу сонця цієї бурхливої епохи.