Гаррі Борисович Гордон — поет, прозаїк та художник, якому пощастило народитися в Одесі (1941). У його романі «Пізно. Темно. Далеко» постають як живі картини радянської Одеси, що дозволяють поринути у незабутній колорит найдивовижнішого на території колишнього СРСР міста. Цей роман — лірична розповідь про цінність та неповторність окремої людської долі в долі цілого покоління. Автор попереджає, що книгу не можна вважати автобіографією чи мемуарами, хоча написана вона "на основі життєвого та духовного досвіду". Заради художньої правди, авторові «довелося спотворити образи та факти, боротися якщо не з часом, то з хронологією, тож у певному сенсі роман можна назвати історичним… У процесі роботи автор зі здивуванням та задоволенням виявив, що кінці з кінцями не зводяться, а сенс життя став ще туманнішим, ніж раніше. Виявилося, що це книга про кохання…»