Фігура Ернеста Хемінгуея незмінно стає предметом суперечок, і вже за життя американського письменника її оточували міфи і легенди (автором яких нерідко бував він сам). На відміну від інших біографів, колег-чоловіків, Мері Дірборн цікавили інші аспекти життя Папи, які, на її думку, наклали глибокий відбиток на його творчість – харизма (успадкована від матері), стосунки з жінками та чоловіками і навіть такі делікатні питання, як прагнення письменника до експериментів з гендерними ролями та його одержимість андрогінністю. Мері Дірборн не прагне вкотре запропонувати читачеві вкритий глянцем міф – або зруйнувати його як інші біографи. Вона дивиться на хемінгуевський міф тверезим і по-жіночому цікавим поглядом і, спираючись на унікальні письмові джерела (у тому числі відкриті зовсім недавно архіви), скрупульозно відокремлює правду від вигадки, насамперед для того, щоб зрозуміти трагедію Хемінгуея, оскільки загибель письменника стала величезною. втратою для американської - і світової - культури. Буквально слідуючи за Хемінгуеєм по п'ятах, ретельно аналізуючи свідчення - особисте листування прозаїка з близькими і друзями, спогади сучасників, офіційні документи та художні твори, - Мері Дірборн розкриває перед читачем крок за кроком і життєвих обставинах дозрівав літературний талант Хемінгуея, як він досяг апогею слави, яким чином прийшов до морального розкладання і як спіткало його душевне захворювання, яке і підштовхнуло письменника до фатального кроку.