Вічно усміхнене, вічно молоде обличчя Юрія Олексійовича Гагаріна на відомому портреті, що обійшов увесь світ. Це обличчя було свого часу символом, прапором цілої епохи, епохи великих надій та устремлінь… І ось у березні цього року ми відзначаємо вже 75 років від дня народження першого космонавта планети Земля. Наголошуємо і дивуємося, як зміг цей скромний, невисокий хлопчина, що народився 9 березня 1934 року в селянській родині в селі Клушино, що біля старовинного російського міста Гжатська на Смоленщині, як він зміг піднятися до високих небес… Він прожив лише 34 роки. Загинув, виконуючи тренувальний політ, 27 березня 1968 року. Але коли йому було лише 27 років, 1961 року його вже знав увесь світ. Здається, весь його життєвий шлях був складений з одних успіхів. Але чи це так? Письменник із Калуги В'ячеслав Бучарський спробував відкрити нові, маловідомі сторінки життя Юрія Гагаріна. Не одразу ж він став льотчиком та космонавтом. Де, під яким небом мрія про політ вперше опанувала його, де йому вперше вдалося відчути радість польоту? Які небеса вперше стали йому рідними… Відповідь на це питання є — це саратівське небо.