У минулому, коли легіони пекла крокували по Землі, за моєю спиною стояли міста та фортеці. В мене вірили, мене шанували. Астральний маяк дозволив мені переродитися у власному світі, через чотири сотні років. Тепер я належу до стану тих, кого зневажав, тих, хто наповнив моє життя болем. Я аристократ, жалюгідний молодик, засланий патріархом подалі від його очей. Йому вдалося позбутися онука, причому в прямому розумінні, тепер його немає. У тілі молодшого з Митрофанових оселився забутий образ із запорошених книжок. Я Антон Митрофанов і я знаю кожну легенду цього світу в обличчя.