У номері газети «Правда» за 22 червня 1941 року немає жодного слова про напад Гітлера на СРСР (просто не встигли надрукувати), натомість є замітка про розтин «в наукових цілях» гробниці Тамерлана. Збереглася і хроніка цих розкопок – навіть сьогодні жах бере, коли бачиш витягнутий з могили череп Тимура: ніби сама Смерть поглянула на світ порожніми провалами очних ямок… Чи знав Сталін давнє пророцтво, що варто потривожити останки найбільшого завойовника, і почнеться найстрашніша часів? Ким він був, цей Залізний Хромець, якого величали Підкорювачем Миру та Струсом Всесвіту? Чи тільки генієм війни – чи ще й ГЕНІЄМ ВЛАДИ? Нещадним руйнівником, що розорив сотні міст і занапастив мільйони життів, або великим творцем, який створив колосальну Ісламську імперію, яка розкинулася від Делі до Егейського моря і від Дамаска до Китаю? Дияволом у плоті, що втопив у крові пів-Євразії, чи архітектором тимуридського Ренесансу, цієї перлини мусульманської цивілізації? І яким дивом Русь уникла нашестя Тамерлана, про якого в наших літописах сказано: «Вельми нежалісний і зело немилостивий, і лютий мучитель, і злий гонитель, і жорстокий томитель…» лише зі славою Чингісхана!