"Пуста голова" - це культовий роман Івана Нечуй-Левицького, який був виданий у 1871 році. В цій книзі автор за допомогою глибокого психологічного аналізу розкриває проблему загального глузування над працелюбивим та нерозумним чоловіком. Головний герой, селянин Мартин, відображає типове явище ігноранції та безглуздя, що мали велике поширення в українському суспільстві того часу. Події розгортаються навколо Мартина та його намагань отримати освіту та доказати свою гідність у спілкуванні з городськими жителями. Через низку комічних ситуацій та непорозумінь читач розуміє безглуздість та трагічність пустої голови головного героя. "Пуста голова" - це не лише сатирична історія про нерозумного селянина, а й глибокий філософський трактат, що залишає за собою безліч порушених питань про сутність людської інтелігенції, моральність та соціальну відповідальність.