Уінстон Черчілль гордо назвав Ганді «напівголим факіром», але мільярди людей по всьому світу називають його Махатмою, що перекладається як «ВЕЛИКА ДУША». Він не займав жодних державних постів, не приймав почестей і підношень, але був справжнім ГЕНІЄМ ВЛАДИ, власним прикладом довівши, що праведна влада, заснована на моральному авторитеті, перевищує владу сили та тиранії зла. Він говорив: "Перемога, досягнута насильством, рівносильна поразці, бо короткострокова"; «Я визнаю лише одного тирана, і це тихий голос совісті»; «Спочатку вони тебе не помічають, потім сміються з тебе, потім борються з тобою. А потім ти перемагаєш». Заперечуючи не лише насильство, а й безсилля, Ганді завоював свободу для рідної Індії мирним шляхом — але не зміг запобігти страшному кровопролиттю між індуїстами та мусульманами, яке спалахнуло після перемоги і забрав мільйони життів. І сам був убитий фанатиком всього через п'ять місяців після здобуття незалежності, залишившись у народній пам'яті святим, пророком, «батьком нації».