Іцик Мангер (1902–1969) — найбільший єврейський поет, який писав на ідиші. Народився у Коломиї (Галиція), дитинство провів у Чернівцях, потім жив у Яссах, Бухаресті, Варшаві, Парижі, Лондоні та Нью-Йорку. Помер в Ізраїлі, куди переїхав незадовго до смерті. Мангер, останній романтичний поет старої Європи, забезпечив свій єдиний роман "Дивовижний життєпис Шмуел-Аби Аберво" підзаголовком "Книга раю", бачачи в ньому першу частину майбутньої трилогії. Роман був написаний у 1939 р., перед початком Другої світової війни. Книга побачила світ у Варшаві за тиждень до того, як німецькі бомби впали на місто. «Вигнання з раю» стало вже не зав'язкою роману, а фактом історії, що відбувся. Дві інші частини написані були: підзаголовок став заголовком. «Книга раю» — єдиний у своєму роді біблійний іроікомічний роман: він поєднує традиції апокрифів, філософської сатири XVIII ст. у дусі «Подорож Гулівера» та польського передвоєнного кабаре.