Діти – вони як генії: спочатку бачать і відчувають те, що дорослим людям застилає пелена повсякденності. Але бувають щасливі випадки, коли люди, і ставши дорослими, зберігають дитяче бачення. Однак подолати пелену буденності важко. Доросле життя – відповідальне, а дитяче – безтурботне. Між ними неминучий конфлікт. Часом – трагічний. Саме він і привів героїв розповіді Агамурада та Бердимурада до дуелі. У метафоричному сенсі ця дуель ще й двох несумісних сприйняттів себе та світу: дитячого та дорослого. Але люди в дитинстві, підлітковому віці та юності, коли щасливі – завжди праві.