Незважаючи на недовговічність свого дворічного правління, Річард III (1452-1485) став одним із найвідоміших британських монархів. Шекспір і Томас Мор зображували його фізичним і моральним виродком, жорстоким тираном, який заради влади вбив безліч людей, включаючи своїх малолітніх племінників. Сучасні вчені внесли у цей образ серйозні корективи: на думку, більшість звинувачень на адресу монарха придумано його противниками, а сам Річард був неабияким політиком, якому Англія багато в чому зобов'язана переходом від Середньовіччя до Нового часу. Ці висновки підтримує історик Вадим Устинов, який створив перший російською мовою життєпис Річарда III у контексті англійської та європейської історії XV століття.