У даній роботі аналізується одна з актуальних дискусій з питання незалежності міжнародних організацій щодо держав, що їх приймають, у сфері міжнародної політики з використанням об'єктиву соціального конструктивізму. Дослідження спирається на бюрократичний підхід Вебера затвердження МО як незалежних учасників. Стверджується, що незалежні раціональні юридичні повноваження МО, контроль за інформацією та експертиза роблять їх незалежними бюрократичними структурами. Для оцінки цієї лінії міркувань критично обговорюються контраргументи матеріалістичної перспективи та виділяються прогалини у літературі. У статті робиться висновок, що реалістична і неоліберальна перспективи є теоріями держав і державної поведінки, отже, вони залишаються державно-центричними і не беруть до уваги бюрократичну природу МО, яка наділяє їх владою. Тому для розуміння незалежної влади МО їх слід розглядати як бюрократії.