Багато років тому я листувався з однією молодою дівчиною. Жила вона у Санкт-Петербурзі, варіантів реальної зустрічі не було, просто листувалися. Вона готувалася вийти заміж, наречений жив там же, працював стоматологом. І якось вона мені каже, що наречений їй сказав, що до неї у нього було 70 жінок, але вона стане для нього останньою як улюблена дружина. У зв'язку з чим мені було поставлене запитання: чи це реальне число, чи він хвалиться? Скільки жінок було в тебе, наприклад? Я одразу відповісти не зміг. У вихідний день пішов на роботу, взяв аркуш паперу, почав згадувати. Декого й за іменами вже не згадав, щодо ситуацій та якихось деталей заніс до цього списку. Загалом, здається, нікого не забув. Набралося на той момент близько 60. І я відповів цій дівчині, що раз у мене, не дуже багатого і красивого, що живе в провінції, набралося стільки, то число 70 її нареченого мені видається цілком можливою величиною. А список, над яким я півдня провозився , стало шкода викидати. Та й емоції неабиякі прокинулися, поки згадував. Переписав у блокнотик і став вести далі. З люб'язного дозволу читачів (і користуючись флібустьєрською вольницею) починаю публікацію опусу «Блокнотик DD», що включає розповіді про героїні, що увійшли до цього списку, у форматі реальних інтимних історій. Якби можна було вставляти в текст перехресні гіперпосилання, вийшов би метароман всього мого особистого життя.