Нас оточують речі, про які ми мало що знаємо. Ми бачимо їх щодня, вмикаємо та вимикаємо, експлуатуємо, колекціонуємо, навіть закохуємося в них, але здійснюємо все це звично, некритично, механічно. В результаті далеко не завжди розуміємо світ, у якому живемо. Тим часом повсякденна реальність змінюється так швидко, що речі десяти- або двадцятирічної давності здаються тепер артефактами з іншої планети. Тому життєво необхідна не лише «Червона книга» для обліку явищ, що зникають назавжди, а й справжня філософія повсякденних речей. Якщо до речі ставитися як до предмета непостійної людської пристрасті, знаку, образу, культурної події, то це породжує низку цікавих питань: Чим сучасне життя схоже на супермаркет? Чому мобільний зв'язок – це різновид мовного ексгібіціонізму? Чи справді туфлі суть справжнє продовження тіла жінки, її символічний двійник? У чому функція телевізора? Як напій, що має смак, колір і запах сечі, міг стати культовим? Як провести психоаналіз за аватаром? Чому світ реклами найбільше нагадує потойбічний? Як вийшло, що найінтимніші переживання сьогодні - частина конвеєра рекламних та кінематографічних фантазій? Чому добігла кінця ціла епоха людини трудящої?

І, нарешті: що таке в принципі «речизм»? І чи є альтернативи суспільству споживання?