Тама з восьми років обслуговує багату сім'ю, не має права вийти з дому, терпить побої, примудряється залишатися живою людиною в нелюдських умовах і мріє про свободу, не пам'ятаючи, що це таке. Безіменна тяжко поранена дівчина заявляється в будинок неврівноваженого горюючого самітника Габріеля, не пам'ятаючи про себе взагалі нічого. Пустельник, на жаль, про себе пам'ятає все і зі своїми спогадами розправляється криваво, тому що вони його вбивають. Всім трьом доведеться звільнятися з рабства – буквального та метафоричного, – і в результаті кожен знайде свої непрості шляхи до свободи. За роман «Кожна година ранить, останній вбиває» вона отримала «Золоте перо французького трилера» та Prix de l'Evêché. Цей роман Жибель написала за мотивами реальних історій жінок, які втратили свободу і зіткнулися з крайніми формами насильства, і вийшов трилер про людську жорстокість, спокуту і особисту свободу, яка коштує дуже дорого і часом оплачується тільки кров'ю.