«Розлучення» написано в традиційній манері соціально-побутової розповіді, в ньому зображено пекінських чиновників середньої руки з їхніми турботами та пристрастями. З чималою часткою іронії змальовані дрібні люди, які розігрують із себе важливих персон, їхнє нудне життя з нелюбимими дружинами, боязкі мрії про іншу, «поетичну» реальність. Але події прискорюють свій хід: заарештовують сина одного з персонажів, намагання визволити його призводять до загибелі іншого. Іронія відступає на задній план, фігури стають багатовимірними, крізь, здавалося, маски, що міцно зрослися з обличчями, проступають людські риси. Потім тривоги йдуть у минуле, ріка життя тече за колишнім руслом. І лише головний герой вже не може жити по-старому.