«Правда-неправда, як у кільцях пітона, сплелися в тому часі, в тих людях, що мені довелося зустріти, дізнатися. Кільця розрубали в шматки, пітон здох, його жеруть стерв'ятники. Але з'ясувалося, що зі стерв'ятниками співіснувати ще нудніше…» Мемуарні записки Надії Кожевникової, дочки відомого радянського прозаїка Вадима Кожевникова, густо населяє безліч людей, яких сьогодні назвали б елітою: Олег Єфремов, Євген Мравінський, Андрій Миронов, Олександр Чаков Втім, живуть і діють у книзі і десятки «простих» людей, які зустрілися автору в Лаврушинському провулку, у Швейцарії чи Америці.

Гострий у Надії Кожевникової не лише погляд, а й мова. Колись на її повість «Олена Прекрасна» прототип головного героя скаржився до ЦК. Бажаючі кудись поскаржитися знайдуться, мабуть, і після цієї книги…