Карен біжить від проблем у маленьке село в горах Колорадо і залишається наодинці зі своїми думками на тлі краси та жорстокості природи. Коли пожежа знищує все, що в неї було, вона ще більше замикається в собі. Але, намагаючись примирити спрагу самотності із потребою у суспільстві, Карен знаходить шлях назад і стає щасливою. Ці мемуари, що надихають, – данина поваги сорока сезонам, які автор прожила в горах, а також освідчення в коханні непередбачуваним і прекрасним силам природи.