Іван Бунін – перший російський нобелівський лауреат, тричі нагороджений Пушкінською премією, наймолодший академік Петербурзької Російської академії. У ХХ столітті продовжив традиції великої російської літератури XIX століття, майстерність І. Буніна настільки тонко і відточено, «…що все описане – зовсім не описане, а просто існуюче», на думку Ф. Степуна.